Юлія Дубова про професії IT-фахівця

Юлия Дубовая о профессии IT-специалиста

Кілька років тому була популярною жарт про котика айтішника – найщасливіший істоту, яка живе на достатку у високооплачуваного фахівця. IT-індустрія представляється якимось «священним Граалем», однак яка вона є насправді? Що потрібно, щоб стати успішним айтішником? Відповіді знає Юлія Дубова, заступник віце-президента компанії GlobalLogic, стаж якої в IT-індустрії – 15 років.

Де можна отримати профільну освіту?

Я навчалася у Вінницькому політесі і за освітою є магістром автоматики і комп’ютерних систем управління. По закінченні університету я отримала науковий ступінь за спеціальністю «Математичне моделювання», займалася технологіями розпізнавання комп’ютером людської мови.

Я вибрала цей напрямок, тому що інженерія – наша сімейна справа. Комп’ютери з’явилися вдома, коли я була дитиною, і мені це було дуже цікаво. У нашій родині завжди був культ освіти, всі мої родичі – відмінники, медалісти, ми жартуємо, що у нас на трьох осіб – чотири наукові ступені. Мій тато – професор, завідувач кафедри ВНТУ, мама за фахом інженер була, займалася економікою і проектуванням. Тому коли зайшла мова про вибір моєї професії, все було абсолютно очевидно.

Зараз я мало займаюся автоматикою, роботою за спеціальністю, але моя професія включає широкий спектр технологій – в рамках київського відділення GlobalLogic я відповідаю за напрям медіапроектів, в якому задіяно близько 550 осіб.

Важлива в роботі науковий ступінь?

Я поступила в аспірантуру відразу по закінченні магістратури, тут зіграв роль сімейний стандарт, ніж моє усвідомлене бажання займатися наукою. Паралельно я працювала в IT-компанії, а в інституті викладала тільки під час навчання в аспірантурі. Хоч зараз у мене немає можливості і часу викладати, але мені це цікаво, і, можливо, коли-небудь я буду викладати знову.

Моя ступінь додала важливості візитці, але не більше. Якось до нас приїхала делегація замовників з Кореї. Тут потрібно розуміти корейські традиції – глава компанії ніколи не вийде зустрічати гостей, пошле свого асистента. Я про це не знала і в рамках українських традицій гостинності вийшла зустрічати їх до машини. На мене ніхто не звернув уваги, лише коли ми прийшли в зал для конференцій і я простягнула свою візитку, корейці, прочитавши «Doctor Julia Dubovaya», зрозуміли, що приїхали саме до мене. Їм стало явно незручно, але після цього ми всі разом дружно посміялися над цим непорозумінням.

Обов’язково кодити?

Зараз я не займаюся написанням коду. Але починала як програміст, моя перша робота була в аутсорсинговій компанії з власним R&D-відділом, де ми займалися розробками, зокрема системами діалогу комп’ютера з людиною і розпізнавання мови, які згодом стали одним з напрямків своєї наукової діяльності. Це був мікс з математики, алгоритмів, програмування, тестування – не було жорсткого поділу на спеціальності, як роблять в IT-галузі зараз. Це був мій перший досвід програмування, після якого я стала рухатися в бік менеджменту.

Як домагатися гендерного балансу і припливу нових фахівців в IT-індустрії?

Якщо чесно, я не відчуваю дискримінації в IT. Мені здається, що чоловіків більше, тому що технічні дисципліни їм цікавіше. У нас в компанії теж є диспропорція, як і в цілому по індустрії – ¾ чоловіків і чверть жінок. На мій погляд, це нормально, кожен займається тим, що йому цікаво. Інша справа – програми STEM, які цінні тим, що намагаються залучати більше підлітків, старшокласників і студентів до навчання технічних спеціальностей, і тут вже неважливо, це хлопчики чи дівчатка. Я бачу в цьому свою місію – допомагати людям більше дізнаватися про IT, щоб залучати в галузь свіжі кадри. У нашої компанії є свій освітній проект – GL Base Camp. Ми співпрацюємо з провідними технічними вузами країни. Суть проекту полягає в наповненні університетських програм практичними знаннями і допомоги студентам в отриманні досвіду участі в реальних проектах. В ході курсів студенти не стільки програмують, скільки беруть участь у проектній діяльності в команді. А потім максимально мотивованих студентів можна розглядати як майбутніх фахівців в компаніях.

Які нові тенденції в IT-індустрії?

Зараз відбувається цифрова трансформація – різні індустрії починають впроваджувати IT-рішення. Наприклад, Uber таким чином переформатував транспортні сервіси. Якщо раніше на замовниками для таких компаній, як наша, були технологічні фірми, які і самі створюють ІТ-рішення, то зараз це і фармацевти, і банкіри, і виробники автомобілів, адже всім потрібні цифрові технології. Це призводить до того, що замість окремих частин рішення ми створюємо проекти «під ключ», і це змінює підхід до вирішення завдань. Ми повинні розуміти конкретну область, для якої працюємо, відповідальності більше, спектр завдань – ширше. У нас вже зараз близько 90% проектів – це R&D для різних галузей, і таких складних комплексних завдань стає все більше.

Які навички необхідні, щоб стати успішним айтішником?

Зараз недостатньо бути просто тестувальником або Java-програмістом. Потрібно розбиратися в різних технологіях, розуміти, які з них прискорюють цифрову трансформацію. Це і хмарні технології, і аналіз великих даних, і машинне навчання, і багато іншого. Потрібно вміти широко бачити завдання і шукати підходи, оптимальні з точки зору бізнесу. Звичайно, це не означає, що ми перестанемо працювати з Java — або С++ програмістами. Але якщо інженер хоче зробити кар’єру в IT-індустрії, то йому потрібно розширювати свої знання в області технологій, виходити за рамки якоїсь однієї мови або напряму.

Як виглядає ваш звичайний день?

У мене маленька донька, Настя, їй 1,2 роки, і мій день починається з неї. У компаніях із західними замовниками ми живемо за зрушаться графіком – трохи пізніше починаємо роботу, з 11 ранку, і пізніше закінчуємо. Тому ранок я проводжу з донькою, потім їду в офіс. Першу половину дня я присвячую внутрішнім зустрічей з командою, з представниками проектів, з потенційними замовниками. А у другій половині дня, коли починається робота в нашій штаб-квартирі в США і в компаніях-замовників, ми проводимо конференц-колли, зідзвонюємося з партнерами. Мій день в офісі закінчується до 19.30.

Зараз у мене є жорсткі часові рамки. Няня йде в 8 вечора, і мені потрібно приїхати додому до цього часу. Потім ми з Настею чекаємо тата, який теж працює в IT, і у нас приблизно однаковий графік роботи. З тих пір, як я вийшла з декрету і живу за графіком, мені складно робити речі крім роботи, якими я займалася раніше, тому моїм основним викликом є тайм-менеджмент.

Можете дати рекомендації жінкам, які поєднують кар’єру і сім’ю?

Я звикла жити за календарем – вношу свій розклад, яке потім доступно і в телефоні, і на ноутбуці. Туди я вписую як робочі зустрічі, так і особисті справи. Я давно вирішила, що обов’язково потрібно бронювати час для особистих справ, інакше його «з’їдять» інші заняття. Я намагаюся розмежовувати роботу і дім. Приходячи додому, я відкладаю в сторону телефон і проводжу час з малятком. Важливо не кількість часу, проведеного з сім’єю, а його якість, тому ми намагаємося не відволікатися на гаджети, пошту і робочі питання, хоч це і важко.

Сучасні діти, що виросли з гаджетами, зовсім по-іншому мислять і є споживачами нового типу, тому, швидше за все, їх потрібно буде по-іншому вчити. Я сподіваюся, що до того моменту, коли Настя піде в школу, закладів з інноваційними методиками навчання стане більше.

Які плюси і мінуси роботи в IT-індустрії?

Моя робота мені цікава, я отримую задоволення від того, що роблю. Особисто для мене плюсів набагато більше. Основний мінус – вона з’їдає багато часу, але це неминуче.

Перевага IT-індустрії як такої в тому, що вона швидко розвивається, дозволяє брати участь у масштабних проектах. Ми створюємо IT-імідж України на світовому ринку, і я пишаюся тим, що інженери, які співпрацюють з GlobalLogic, допомагають, наприклад, рятувати людям життя. Один з напрямків нашої роботи – медичні гаджети, зокрема, ми беремо участь у розробці інсулінових помп, замінників підшлункової залози для людей з діабетом, а також дефібриляторів. Ми самі не виробляємо «залізо», але працюємо з ним, створюючи для приладів програмне забезпечення. Ми пишаємося тим, що один з дефібриляторів, в розробці якого брали участь українські інженери, перебуває на міжнародній космічній станції.

Як фахівець у медианаправлении я пишаюся нашою лабораторією, її ми створили для компанії Avid, з якою співпрацюємо вісім років. Вона робить і апаратні, і програмні рішення для медіа – програмне забезпечення для створення і редагування музики, для редагування відеоряду для кіношників, микшерские пульти для концертів, — ними користуються U2, Madonna, Black Sabbath, наприклад.

Що вас надихає?

Я дуже люблю подорожувати, відкривати нові місця, міста. Тимчасово ми зробили паузу, оскільки з’явився маленький дитина, але потроху відновлюємо наші плани. Мені більше подобаються південні напрямки, мої фаворити – іспанська Барселона і північ Італії. Ще ми з чоловіком відкрили гастротуризм з поїздками по місцевих ферм з дегустаціями і ночівлями в крихітних готелях. І, звичайно ж, мене надихає родина, люди, які мене підтримують.

Які поради ви дасте людині, яка хоче працювати в IT-індустрії?

Важливо гарне вища освіта, вивчення англійської мови, зараз він потрібен скрізь, насправді. Потрібно намагатися отримати досвід в комерційних проектах. На своєму досвіді можу сказати, що на практику в IT-компанію я пішла після першого курсу, і потім залишилася там працювати паралельно з навчанням. З одного боку, я «вкрала» у себе веселощі студентських років, тому що одночасно вчилася і працювала. Але моя робота була настільки захоплюючою, що я отримала багато задоволення. Додатково до моменту закінчення університету у мене був грунтовний трудовий стаж і певна експертиза в IT.

Також важливо знайти ментора, людину, яка буде для вас рольовою моделлю. Причому не умовного «Стіва Джобса», абстрактного персонажа з інтернету, а реальної людини, якому можна задати конкретні питання, порадитися. Не обов’язково робити це щотижня, але іноді у складні моменти, коли потрібно зробити вибір, дуже важлива можливість почути пораду.

Де знайти таку людину? Непросте питання. Саме тому я приймаю участь в програмі «Дівчата STEM», де виступаю в ролі ментора. Додатково можна знайти людину, який вас надихає, в соціальних мережах. Своїм ментором я вважаю Ігоря Біду, керуючого директора GlobalLogic в Україні. Ми познайомилися ще десять років тому, і Ігор – той чоловік, з яким я всі ці роки раджуся в складних ситуаціях. І пам’ятайте, що IT зараз – поняття дуже широке, в ньому все частіше з’являються нові цікаві спеціальності. Так що кожен зможе знайти собі завдання по душі.

Розмовляла Галина Ковальчук. Фото з особистого архіву Юлії Дубовій

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code