Яна Кузнєцова, власниця патенту на метод прогнозування «Алгоритм Обеднина С. Д.», бізнес-аналітик SOYAсonsulting, скрам-майстер
Приблизно з 6-го класу я знала, що хочу роботу, пов’язану з математикою. Я люблю порядок, точність і правильні логічні ланцюжки. Шалено рада, що коли потрібно було робити перший вибір майбутньої професії, тобто вибирати профіль після 9-го класу, у мене не було жодних питань — тільки фізмат.
Досі не розумію, як справлялися з вибором однокласники, у яких ще не склалася думка на цей рахунок — це важке рішення для 14-річного підлітка. Моя вчителька в музичній школі обережно питала, чи немає у мене бажання піти в музучилищі? Але ні! Я обожнюю музику, але не розумію, як живеться музикантам. Ці постійні творчі муки в спробах придумати новий твір, а потім усвідомлення, що це просто в голові засіла стара пісня або мотив — ні, це не для мене.
Ідея проекту народилася…
А я не пам’ятаю точно, як народилася ідея проекту. Мій коуч (він же мій тато) розглядав зі мною причини, чому у мене немає контакту з деякими однокурсниками, колегами. Я вчилася на мехматі, попереду був іспит з теорії ймовірностей, і було зрозуміло, що можна розрахувати ймовірність будь-якої події, а якщо не можна, значить у нас дуже мало інформації. І з’явилася думка порахувати, як складуться взаємини двох незнайомих людей і з якою ймовірністю можна це зробити.
Але тоді нічого не вийшло, тому що…
По-перше, мені не вистачало досвіду. Було багато теорії, яку я на практиці ще не застосовувала і не стикалася з реальними кейсами. А, по-друге, завадило небажання мислити out of the box вже через рік після початку пошуків. Це я зараз розумію, що в перший рік я дійсно займалася розробкою математичної моделі, а от далі я не вірила, але за звичкою витрачала на це час, просто підбираючи інші параметр. І, звичайно, зупиняла думка про те, що раз це така крута ідея, але ніхто до мене цього не реалізував, значить, це якийсь глухий кут.
Момент «еврика» стався…
Під час переїзду. Всі мої записи лежали недоторканими, папки з розрахунками на жорсткому диску я просто не помічала. Через півтора року я збирала речі для переїзду і дійшла черга до цього проекту. Я любитель олдскулу: все основне записую ручкою на аркушах, в блокнотах і щоденниках. Чоловік побачив всі ці записи і попросив розповісти, що це таке. А через два тижні був готовий перший прототип моделі, що пройшов тестування.
Прототип дозволяє вводити дані про двох людей, отримуючи на виході прогноз взаємин між ними в різних областях з певною ймовірністю, а також способи впливу на них плюс сильні/слабкі сторони. Після вдалих тестувань, ми вирішили оформити патент на розробку «Алгоритм Обеднина С. Д.», далі були виступи на конференціях і продукт почав обростати новими властивостями. Тепер це повноцінний конструктор рішень від команди SOYAconsulting, який включає в себе моделювання, автоматизацію бізнес-процесів і підбір ідеальної команди для реалізації проектів.
Мої уроки
1. Доведеться багато вкладати і віддавати. І це не тільки ваш час і сили, але і гроші. Наприклад, ми закуповували статистичні дані для калібрування моделі.
2. Потрібно думати out of the box. Це легко сказати, але чітких порад, як це зробити, немає. В інтернеті описано багато способів, як почати думати нестандартно, але для кожного цей спосіб свій, тому треба просто пробувати
3. У моєму випадку мені було на руку те, що я працювала за спеціальністю після університету. Звичайно, зараз завдяки такому вибору курсів плюс онлайн-освіта, можна не хвилюватися, що вас віднесе в інший напрямок, але це час.
І ще один урок, який на сьогоднішній день здається непотрібним, — вміти розповісти клієнтові про свій продукт «на коліні», тільки з допомогою ручки і зошита. Як не дивно, але бувають випадки, коли всі технології проти: не заробив проектор, не підключається wi-fi, сів телефон, не можеш взяти інформацію з хмари і т. д. Це забавно, але і до такого треба бути готовим.
