Коли діти починають брехати, — для батьків це знак — їх дитина вже не такий простий і наївний, яким хоче здаватися. А ось психолог Канг Лін з Університету Торонто вважає, що все в межах норми, і взагалі, брехня дитини — ознака того, що його когнітивний розвиток йде абсолютно правильно.
У рамках дослідження В університеті було проведено кілька експериментів за участю дітей.
Тест № 1. Карткова гра
Для наступного експерименту була використана карткова гра, в рамках якої учасниця тіста, дівчинка на ім’я Еліза, повинна була вгадувати карту своєї співрозмовниці-дослідниці і за правильну відповідь отримати солодощі. Коли остання вийшла з кімнати, нібито забувши телефон, Еліза тут же підгледіла її карту (це фіксувала прихована камера). На питання дослідника, підглядала чи дівчинка, доки тій не було, Еліза, розсміявшись і закривши очі руками, зізналася в тому, що жульничала.
Психолог Канг Лін вважає, що діти починають брехати віці двох років, і зокрема їх брехня може бути продиктована бажанням отримати певні бонуси або похвалу. Але з віком їх брехня може перетворюватися в «білу», яка відрізняється від інших типів брехні, оскільки вона не несе в собі поганих намірів і може бути сказана, щоб не зачепити почуття інших людей. «Якщо б люди перестали брехати, то світ став би жорстоким», — вважає Лін.
Тест № 2. Брудне мило, або брехня як ознака вихованості
Під час іншого завдання дослідниця похвалила учасницю тіста і запропонувала їй відкрити пакет з призом, поки вона продовжила займатися своїми справами. Дівчинка, розгорнувши пакет, побачила, що в ньому знаходиться шматок брудного мила. На питання дослідниці «подобається їй приз?», та, подумавши секунду, сказала: «е-Е, так, і пахне приємно».
На думку психолога Канга Ліна, здатність дітей брехати в юному віці — життєво необхідні навички для нас: «Це вказує на їх здатність спілкуватися, розуміти емоції оточуючих і розрізняти, що відчувають і знають вони, а що відчувають і знають інші люди». Крім того, як вважає Лінг, уміння брехати критично важливо для навичок планування, уважності і самоконтролю. І дворічні, і 16-річні хлопці, які вміли брехати, показували кращі результати в тестах на теорію розуму (здатність уявляти, розуміти і враховувати в своїй поведінці «психологію» інших істот, ніж ті, хто таких навичок не володіли.
Джерело: nationalgeographic.com
