Відомий американський нарколог доктор Ніколас Кардарас вважає, що тотальне захоплення дітей гаджетами може викликати сильну психологічну залежність, схожу на наркотичну. Не так давно він опублікував статтю на цю тему, де розповів про реальний прецедент, який трапився з 6-річним пацієнтом Джоном (через лікарської етики Кардарас змінив імена).
Згубна ігроманія
Все почалося з того, що Сьюзен, мати 6-річного Джона, купила синові iPad. Під час одного з сеансів терапії вона зізналася: «Тоді я подумала, а чому б і ні? Це допоможе малюкові розвиватися…» Хлопчик приходив у школу з планшетом, як і багато його однокласники, і разом з вчителями осягав ази високих технологій. Сьюзен схвалювала такий підхід, адже вона хотіла, щоб у її дитини було все найкраще. Через деякий час викладач показав дітям розвиваючі ігри, такі як Minecraft. Дана гра чимось нагадує Lego, тільки в електронному вигляді. Сьюзен була задоволена тим, що син тренує логіку, уважність, вчить нові слова і поняття. Але незабаром почалися проблеми.
Хлопчик почав все більше часу приділяти грі. Він втратив всякий інтерес до книг, бейсболу, відмовлявся виконувати роботу по дому. Іноді вранці за сніданком він розповідав мамі, що бачив уві сні, що пройшов черговий рівень. Вона думала, що у хлопчика просто розігралася уява, але коли постійне проведення часу за планшетом стало негативно позначатися на його поведінці, Сьюзен спробувала відібрати девайс. Джон закотив істерику: «Я увійшла в кімнату, щоб перевірити, як він. Джон повинен був спати, але замість цього він сидів на ліжку, дивлячись в одну точку широко розкритими почервонілими очима. Його планшет лежав поруч. Здавалося, малюк був занурений в трансі». Мама запанікувала. Вона не могла зрозуміти, як її веселий і добрий хлопчик настільки сильно змінився? І їй довелося звернутися до фахівця.
У чому причина розладів
Цікавий факт – знамениті айтішники віддають своїх дітей, де їх навчають згідно педагогічній системі Монтессорі, розробленої в першій половині ХХ століття. У «звичайних» школах навчаються діти засновників Google Сергія Бріна і Ларрі Пейджа, власника Amazon Джефа Безоса, засновника Вікіпедії Джиммі Уелса. Та й сам Стів Джобс не дозволяв своїм дітям проводити час за комп’ютером. Багато батьки інтуїтивно розуміють, що всюдисущі світяться екрани чинять негативний вплив на дітей. Ми спостерігаємо агресивні істерики, коли пристрої відбирають, і відсутність концентрації уваги, коли діти не за планшетом. Гірше того, ми бачимо дітей, які стають апатичними, коли відсутній інтернет.
Я вважаю всі ці девайси – смартфони, ноутбуки, планшети, ігрові консолі, — новою формою наркотиків. Це «цифрові наркотики». Мої колеги згодні з таким визначенням. Доктор Пітер Вайброу, директор інституту неврології Каліфорнійського університету, називає девайси «електронним кокаїном», а китайські дослідники — «цифровим героиноим».
Недавні дослідження, що базуються на скануванні головного мозку, показали, що девайси надмірно стимулюють лобову частку. Точно такий же вплив на лобові частки надає і кокаїн. Ця ділянка контролює поведінку, відповідає за довільні дії, за їх організацію, планування і частоту. Технології настільки перезбуджують дітей, у них підвищується рівень допаміну – гормону задоволення. Такий же ефект викликають алкоголь, нікотин, наркотики. А ще вони викликають звикання…
Сотні клінічних досліджень показують, що гаджетоманія збільшує ризик депресії, підвищеної тривожності й агресії, і може навіть призвести до психотическим розладів, коли видеогеймер втрачає зв’язок з реальністю.
Що на практиці?
Працюючи 15 років з залежними від ігор пацієнтами підліткового віку, яких було понад 1000, я зробив висновок: унція профілактики варто фунта лікування. Після того, як дитина перейшов межу, лікування може бути дуже ускладнене. Насправді, я вважаю, що легше вилікувати наркомана, який вживає кокакин, ніж геймера і людину, залежну від соціальних мереж. Згідно з офіційною заявою Американської академії педіатрії, діти віком від 8 до 10 років витрачають 8 годин в день на різні цифрові медіа, в той час як підлітки проводять 11 годин перед моніторами. Кожен третій починає користуватися планшетом або смартфоном, перш ніж навчиться говорити. Між тим, доктор Кімберлі Янг стверджує, що 18% студентів в США страждають технологічної наркоманією.
Як це лікувати
Схильний до технологічної залежності дитина повинен пройти період детоксикації, перш ніж почати терапію — тоді зусилля батьків і лікарів не будуть марними. Це означає повний цифровий детокс — ні комп’ютерів, ні смартфонів, ні консолей, ні планшетів. Екстремальна цифрова детоксикація навіть передбачає заборону на перегляд телевізора.
Оптимальна кількість часу — від чотирьох до шести тижнів. Стільки часу необхідно для перезавантаження нервової системи. Цей метод може здатися дещо жорстоким, тому що дитину доведеться на час ізолювати, адже цифрові спокуси оточують його на кожному кроці, так і вірні друзі можуть «допомогти», давши покористуватися девайсом і все зіпсувати.
Тому я рекомендую попереджати настільки плачевні наслідки. Обмежте доступ до девайсів для своїх 4 – 8-річних дітей. Замість Minecraft грайте з ними в Lego, замість планшета почитайте книгу з яскравими картинками, займіться спортом замість перегляду телевізора. І не давайте гаджети з собою в школу. А якщо хочете бути на зв’язку, тоді купіть телефон простої моделі з кнопками. Покажіть дитині, що світ навколо нього більш цікавий, ніж будь-яка гра!
Джерело: nypost.com
