— Місце дій?
— Післязавтра вирушаєш у Зеньковський прикордонний загін. Потрібно ознайомитися з обстановкою і заодно перевірити, чи все підготовлено для прийому одинадцятого хутра-низированного корпусу.
— Хто буде приймати корпус?
— Під Зеньковым знаходиться шоста стрілецька дивізія другого ешелону. З ними будеш вирішувати, як взяти і де розмістити механізований корпус. Але це не головне. Там в загальних рисах вже все підготовлено для прийому корпусу. Ос-ється тільки перевірити і усунути деякі недоробки. Основне місце твого перебування — дев’ята прикордонна застава. Загін під командуванням підполковника Серьогіна.
— Кінцева мета?
— Поки що контроль за подіями на даній ділянці кордону. Деталі завтра. Виходити на зв’язок будеш через за-местителя начальника загону по політчастині.
— Хто такий?
— Комісар Ілля Аршонов… Мені свого часу довелося е ним помудохаться. Трохи він у нашій школі не довчився. Кмітливості, спритності не вистачало, хоча дуже старався… Відрахували. — Грозер переступив з ноги на ногу, Начальник штабу у них капітан Звягінцев.
— Де знаходиться штаб?
— Штаб загону в місті Зінькові.
— Не чув про таке місті.
— Сьогодні отримаєш на руки необхідні матеріали, там детально викладено про все і про всіх, з ким тобі доведеться стикатися на місці. З містом ознайомишся після прибуття. Містечко невелике, прикордонний.
— Все зрозуміло.
— Не поспішай. Я ще не все сказав. Тебе і Кройса ми перевірили вздовж і впоперек, нічого, крім побутових чоловічих шало-стей, помічено не було, протизаконного в тому числі. Ну хіба що з Парфеном трохи прокололися… Ніяких зізнань, само собою зрозуміло, він ні в усному, ні в письмовому вигляді не давав. Ну да ладно. Оформлено складно. На Луб’янці, в усякому разі, навіть дуже задоволені. Мені підполковник Кравець подзвонив, сказав; що тебе і Кройса за таку гарну роботу треба заохотити. Що скажеш?
— Служу трудовому народу!
— Спочинь, — усміхнувся Грознер. — У тебе і У Кройса рідко зустрічається риса справжнього чоловічого характеру: вміння практично без помилок знаходити вірний короткий шлях до наміченої мети за будь-яку ціну без довгих роздумів добиватися результату. Будь-якою ціною!
— Ви так вчили.
Вчити — це одне, а навчити — зовсім інше. Якщо у дуже старанного учня немає музичного слуху, як його не навчай, а на скрипці грати в нього не вийде, хіба що за отрядному барабану буде стукати, та й то… з перебоями. І тому вам з Кройсом прощалося багато, що іншим курсан-там дорого обійшлося б«. — Грознер криво усміхнувся. Я це до того, що навчання закінчилося і відтепер підказок і порад не дочекаєтеся. Будуть тільки накази, та й то вам, залежно від обстановки, потрібно буде вирішувати, як поставитися до поступаючому наказом.
Шш Неважко зрозуміти, що незабаром чекають серйозні зміни в житті нашої держави.
— І не тільки нашого. Час великих змін настає. Вже настав. Доведеться самостійно на місці розбирати-ся, що до чого, як і годиться розвіднику.
— В дечому вже розібрався.
— Продовжуй.
— Висунення механізованого корпусу до західних кордонів означає тільки одне: треба раптове вторгнення на територію противника. Механізований корпус не потрібен поблизу кордонів при оборонної тактики. Дороге і непотрібне задоволення.
— Все правильно розумієш. Біля кордонів на даний час зосереджені найкращі наші армії. Формуються штаби, готуються аеродроми, розподіляються стратегічні запаси. В тому числі і госпіталі готуються.
— А якщо німці першими завдадуть удару по зосередження наших кращих армій, по аеродромах, ешелонів, повзучим до кордонів, тоді…
