БЛАТНИЙ НА ЛІНІЇ ВОГНЮ
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Москва, кабінет Сталіна,
17 лютого 1941 року
— Товариш Сталін, начальник Школи особливого призначення п’ятого управління…
комісар третього рангу товариш Гаврилов, — продовжив Сталін, дивлячись в ст’ол, і двома пальцями в задумі повернув олівець за годинниковою стрілкою, гострим кінцем направивши на увійшов. — Сідайте, начальник Школи особливого призначення.
Гаврилов завмер на секунду, потім пройшов по широкій килимовій доріжці, поклав руку на спинку стільця, підняв його, відсунув, акуратно поставив і сів, поклавши долоні на коліна.
— Мені захотілося ближче познайомитися з начальником ІТОН НКВС, Сталін повернув голову. Ви не заперечуєте?
— Ніяк ні!
— Не треба за статутом…
— Я зрозумів, товаришу Сталін.
— Наскільки мені відомо, Школа особливого призначення створена в 1936 році в Балашисі на базі разведкуреов*.. Я не помиляюся?
— П’ятнадцятого вересня 1936 року приступили до роботи.
— ШОН знадобилася для навчання курсантів, щоб вос-повнити кадровий дефіцит, який утворився в результаті невиправданих репресій.
— Так точно… В результаті невиправданих репресій про-разовалась порожнеча в командному складі…
— Не продовжуйте, пане Гаврилів… — Сталін постукав трубкою по столу. — Не завжди потрібно погоджуватися навіть зі старшим за званням. Іноді краще промовчати. Чим займається ваша школа?
^ ^ Основний напрямок — підготовка командного складу розвідувально-диверсійних груп для бойової і таємничої роботи в тилу противника, а також… I
— Шпигунів готуєте?
— Розвідників.
— В тилу якого супротивника молоді розвідники і дівер-санти мають намір працювати?
— Курсанти розбиті по групах. Крім занять, передба-чених прискореною програмою навчання; досконально вивчають іспанську, англійську, німецьку… І, в залежності від передбачуваної надалі роботи, освоюють іспанська, німецька…
— Іспанська можна не вивчать, він вже не знадобиться. Я сподіваюся, що хороших диверсантів і розвідників ваша школа готує.
— Тих, хто не справляється, відраховуємо. Направляємо для I подальшої служби у віддалені райони.
— І правильно робите, що у віддалені райони відправляєте, але вони і у віддалених районах можуть розповісти про цю
школу нашому ворогові.
У Ворогів в тих місцях, куди відрахованих відправляємо, бути не може. Це повністю виключено.
— А як ви гадаєте, товаришу Гаврилов, хто для нас головний ворог на сьогоднішній день?
— Ймовірний противник… — Гаврилов проковтнув, — …країни капіталу…
— Я запитав, хто найголовніший наш ворог.
— Так точ… Пробачте, товаришу Сталін, — знову за статутом…
— Я по секрету скажу… — Сталін посміхнувся, взяв олівець і щось черкнув на аркуші паперу, косо що лежала перед ним. — Самого небезпечного ворога треба шукати, перш за все, середови-
