І все-таки хто там у вас диспетчер по пушнине… сибірської? Щ Ковальчук поклав блокнот з закладкою в сейф, закрив його на ключ.
Зовні все той же Серьога, ніяких відмінностей. І Вадим внутрішньо підбадьорився. Авось пронесе.
— Диспетчер по цих справах Василь Олексійович Лук’янов, № сказав він, не замислюючись.
— Посаду.
— Бухгалтер підприємства « Червоний нікель ».
— Своєчасна інформація, розумна. Ти не брешеш?
— Не вру. Брехати мені тепер начебто і ні до чого. У чому
справа-то, поясни.
— Пояснюю… для нерозумних. Тебе вели місяць з лишком і кримінал, і наші хлопці заодно, паралельно і перпенди-кулярно. Довго розбиралися, звідки ноги ростуть, але в кінці — то кінців розібралися. Тоді і л дізнався таємницю. Мені з січня довелося серйозно за іншими напрямами працювати. Не до хутра було. А тут сюрприз наспів. Уважно переглянув матеріали, довелося, звичайно, голову поламати. Щодо Лук’янова у мене були серйозні сумніви. Дуже серйозні. Тепер, мабуть, їх немає. Ти зможеш при очній ставці підтвердити або на папері написати те, що мені зараз про бухгалтера сказав?
— В будь-якому вигляді підтвердження оформлю. Лук’янов — головна діюча ланка. Диригент, організатор оркестру.
— А ти хто в оркестрі?
— граю На тромбоні. Грав.
— Ну-ну… відіграв свою партію.
— Мені визнання надалі зарахується?
— Навряд чи.
— Тобто використовуєте Стасова за п’ятдесят восьмий статті як ворога народу? Десять років без права листування, що означає розстріл.
— По-всякому буває в нашому житті, бойовий, кипучої. — Ковальчук підвівся, дістав із шафи ребристий графин, два гранованих склянки, пересів на стілець навпроти. — З явищем асиметрії ми стикаємося постійно. Все живе складається з неправильних частин. Ліва частина не співпадає з правою.— Ти це до чого?
— Ак того, що особи теж асиметричні. Наглядові особини давно вже помітили, що за кілька днів до смерті обличчя людини стає симетричним. Це означає, що для даного суб’єкта час зупинився, у нього немає майбутнього, немає продовження в часі.
тобто у мене немає продовження в часі.
— Цього разу не вгадав. У тебе в особі симетрії поки що не спостерігається. Немає навіть натяку. Так що ще поживеш.
— Тобі б лекції з наукового комунізму читати, а не з ворогами народу боротися.
— Всьому свій час, — Ковальчук налив у стаканчики до-верху. — Ти мені ще спасибі скажеш в таборі, на зручних нарах. І це поки все, що в даному випадку я зможу зробити для інститутського товариша, з яким важкий, але веселе годинка на студентській лаві коротав.
— Раніше не міг попередити?
— Не міг. Ти неуважний, друже. Я ж сказав, що був зайнятий іншими справами. А ваші бандити давно вже на гачку у нашій славній криміналки. Ті тільки й чекали моменту, щоб чимось поживитися. Дочекалися, привласнили хутро. Не все, звичайно, але дещо їм перепало. Решту нам, чекістам! Все за правилами.
— Як про вагон дізналися?
— Дикий на блатхате по п’янці бовкнув зайве, зовсім трохи бовкнув, але стало зрозуміло, де шукати. І знайшли ва-гончик.
— Звідки стало відомо про те, що Дикий по п’янці бовкнув?
— Чого ж тут незрозумілого? Серед ваших бандитів наш чоловік зачаївся, прикормился і уважно слухає, спостерігає, але в цей раз з невеликим запізненням він доповів. Довелося надолужувати на швидку руку.
— Яша Шифман ваш чоловік?
— Ну ти даєш! У цьому кабінеті тільки я подібні питання задаю. — Ковальчук розсміявся так, як тільки він умів сміятися Щ весело, витіювато. По-хлоп’ячому. — Скажу тільки одне, мені сподобалося, як ти гроші з боку
