Перекладач, оглядач
Важко змиритися з тим, що купівля нової книги для дитини – йому самому не в радість. Мій син, наприклад, хотів би скоріше автоген, газозварювальний апарат, або, на худий кінець, собаку. У нього є на поличці улюблений «Дядя Стьопа», а що зверх цього – від лукавого, вважає мій маленький практик. Як змусити його полюбити книги так, як люблю їх я? Потрібно змушувати (може, купити йому паяльник, і нехай мені скажуть, що робітничі професії не приводядят до успіху)?
Для початку оцінимо масштаби катастрофи
Можливо, насправді вам, як батькам-прагматику зовсім і не так важливо культивувати любов до книги у чада?
Може ви самі прекрасно обходитеся без читання, тому що ваша динамічна кар’єра не залишає вам на це часу, а коли воно для дитини є, то ви віддаєте перевагу пострибати, поплавати, пограти в плейстейшн разом?
Тоді позбавтеся від непотрібного почуття провини: ви самі чудово влаштувалися в житті і ваш малюк теж впорається, а якщо він не буде знати про якогось там Томаса Манна або, не дай бог, Марка Вовчка, то – подумаєш! По-справжньому багаті люди між собою про таке не говорять. Вони грають у гольф, купують нерухомість, ходять по магазинах, у крайньому випадку – займаються елегантним садівництвом. А у вигляді поступки інтелігентним снобам тримають занедюаний томик Книги рекордів Гіннесса в туалеті.
Якщо ж ви, як і я, з придихом ставитеся до книг, ходіть на книжкові магазини як деякі люди ходять в парфумерні: розслабитися і побалувати себе подарунком, і навіть після праведних трудів, коли всі вже сплять, знаходите час почитати, нервуючи дружина світлом нічної лампи, то нащадок, який не хоче читати, для вас – біль.
Як людина широких поглядів ви слідкуєте і за масовою культурою і розумієте, що сантехнік Майк Дельфіно з «Відчайдушних домогосподарок» мав шалений успіх зовсім не завдяки начитаності, але його це призвело?
А що говорити, якщо ви бачите вашого змужнілого малюка працівником розумової праці, представником творчої професії! Якщо вас мучать такі ж думки про майбутнє ваших дітей, тоді потрібно діяти.
Насамперед, потрібно не допустити байдужості до книги
З усією притаманною мені об’єктивністю, вважаю, що мені це вдалося. Книга, звичайно, не автоген, але може бути для мого сина чимось приємним, за ступенем задоволення дотягують до квитка в Музей авіації, але, мабуть, краще нового ліхтар для велосипеда.
Нещодавно Мар’яна Савка, письменниця і головний редактор чудового видавництва «Видавництво Старого Лева» проводила на своїй сторінці в Facebook опитування: яку першу дитячу книжку ви купили для своєї дитини?
Переважна більшість друзів відповіло, що «хрещеною» їх малюків була «Абетка», видана Іваном Малковичем в «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Цікаво, що і для самого видавництва, задає тон для всіх інших дитячих видавництв в Україні за якістю художнього та поліграфічного оформлення, «Абетка» була першою книжкою в далекому 1991 році.
Так от, першим, що ви купите для немовляти, зрозуміло, після коляски і памперсів, повинна бути книжка.
«Абетка» Малковича або яка-небудь інша, але обов’язково дуже красива (а не просто яскрава), невеликого формату, з картонними сторінками і хорошими дитячими віршиками. Ця книжка не зробить з вашого дитини книголюба, але вона зробить так, що книги будуть частиною «дитячого несвідомого приємного», як мамині обійми, печенюшки і різнокольорові «кусаемые» кубики.
Нашій «Абетке» від «Галамаги» вже п’ять років і це єдина книжка, яка в числі небагатьох речей витримала кілька переїздів. Я могла залишити на старій квартирі свою біжутерію або навіть демісезонні чоботи, але не першу книгу мого сина. Я буду рада, якщо він стане інженером або пілотом. А якщо все-таки він піде по життю з паяльником, то, швидше за все, повага і ніжність до книги і «дитячого несознательному приємному» будуть супроводжувати його до успіхів, на вершину слави, до Місяця і назад.
Читайте також: 10 вірних способів, як виховати у дитини любов до читання
