Ольга Роєнко, СЕО Royenko Marketing Agency
Три роки тому до мене в офіс прийшла приятелька привітати з відкриттям агентства, познайомитися з командою і просто поговорити. Я емоційно поділилася переживаннями про те, як боялася відкрити свою справу, скаржилася, що всьому доводиться вчитися «з коліс», переживала, що багато чого вдається тільки завдяки команді і готовності працювати ненормовано… Знайома з розумінням кивала, давала настанови, говорила слова підтримки, а потім уважно подивилася в очі і запитала: «Оль, ну признайся чесно, тебе ж просто чоловік спонсорує, так?»
Перш ніж відповісти, я змусила себе дорахувати до десяти, стримуючись від різких виразів. Але в підсумку промямлила щось на кшталт: «Так, звичайно, підтримка чоловіка, дуже важлива, але проявляється вона, швидше, в розумінні, прийнятті та вірі в те, що у мене все вийде». Пізніше я не могла зрозуміти, де я допустила помилку? Може я, людина розповідає іншим як треба просувати, не впоралася з власним позиціонуванням? Можливо, моя приятелька не єдина, хто думає, що мій бізнес — це просто хобі та розваги?..
Думки про те, що справа може бути не в мені, а в сприйнятті світу моєї знайомої, навіть не виникало. Я довго жила з «присмаком» від цієї зустрічі. Поки не зрозуміла, що справа дійсно в мені! В моєму невміння щиро радіти власним успіхам і говорити собі «спасибі».
Погодьтеся, бути вдячною собі за себе здається егоїстичним, неправильним і взагалі непристойним. Так. Але ні! Поки ми не навчимося дякувати себе за свою працю і за свої результати, поки ми будемо думати, що не робимо «нічого особливого» і що нам просто пощастило» — так нас і будуть сприймати оточуючі.
В моєму житті багато живих прикладів неймовірних жінок, успішних підприємниць, топ-менеджерів, які побудували серйозні бізнеси, керують величезною кількістю людей і мільйонними бюджетами, але досі на захоплені компліменти відмахуються: «Та ладно, нічого особливого. Кожна так може!» Так, може кожен, але чомусь не кожен робить. І тим, хто не робить, легше думати, що комусь просто пощастило з чоловіком, спадщиною, народитися під щасливою зіркою (потрібне — підкреслити).
Пора нарешті оголосити війну комплексу самозванки. Тому прямо зараз сядьте і напишіть 50 причин, по яким ви собі вдячні. Це не дешевий прийом мотивації, а цілком працює вправа, про який розповіла (вірніше змусила взяти і зробити) близька подруга, а за сумісництвом — ліцензований гештальт-терапевт. Приймати компліменти і говорити собі спасибі буває болісно складно, але треба намагатися. Спробуймо разом.
