Інна Білянська, член правління МетЛайф Україна
Ще з початку цього тижня я, як і багато жінок, отримую вітання з весною, квіти, подарунки та приємні побажання. Як і багато хто, чую дискусії: чи потрібно взагалі святкувати 8 березня? Хочу поділитися своєю думкою – не як адресат весняних привітань, а як людина, понад 15 років працює у сфері страхування життя в Україні.
Спочатку 8 Березня не замислювався як свято жінок, весни та краси», це був день солідарності жінок у боротьбі за свої права. І нам всім потрібно саме таке 8 Березня. Чому? Тому що в Україні є проблеми з гендерною рівністю – як мінімум у фінансовій сфері. Якщо працювати в страховій сфері і знати статистику, масштаби проблеми вражають. На законодавчому рівні дискримінація за ознакою статі заборонена Конституцією і спеціальним законом, а на практиці – нам дуже багато належить зробити для жіночої рівності. Як мінімум в чотирьох напрямках. Що це за напрямку?
Фінансові та кар’єрні можливості
Можливість працювати та заробляти для багатьох українських жінок досить обмежена. Не вірите? Проста статистика: в Україні близько 3,7 млн. жінок у віці 18-60 років живуть у сільській місцевості. При цьому у 2/3 з них – серйозні проблеми з працевлаштуванням: вони зайняті неформально, відносяться до самозайнятих, першими виїжджають працювати за межі країни. Вони не мають права на пенсійне забезпечення і соціальні гарантії. В містах, особливо невеликих, ситуація не набагато оптимістичніше.
Коли є робота, наші жінки готові працювати: 62% жіночого населення економічно активні. Часто жінки працюють, тому що грошей не вистачає — більшість сімей навіть з однією дитиною можуть прожити, якщо тільки заробляють обоє батьків. Більше 80% українських роботодавців визнають, що жінки працюють краще, ніж чоловіки або на рівних з ними. Але при цьому:
— середня зарплата жінок в 2017-2018 роках була на 22-24% нижче, ніж у чоловіків. У більшості галузей жінки займають нижчі посади, з обмеженими можливостями професійного зростання. Велика частина людей, які працюють за «мінімалку» – жінки.
— жінок рідше сприймають як годувальників, менше цінують їх економічний внесок в сім’ю. Наприклад, договір страхування життя на 25-30% частіше укладають чоловіки – саме наслідків їх передчасної смерті більше боїться сім’я.
Особисте спостереження: часто самі жінки не цінують свій внесок у добробут сім’ї та «недооцінюють» своє життя. Вони вибирають на 30-40% менші страхові суми порівняно з чоловіками, коли страхуються на випадок хвороби або інвалідності, втрати працездатності. Та фінансовим консультантам часто доводиться переконувати їх, що внесок жінок у добробут сім’ї не менш важливий, просто не так очевидний – з-за більш низької зарплати і неоплачуваної домашньої праці.
Соціальні зобов’язання
За результатами недавніх досліджень, 70% українських чоловіків вважають, що гарна дружина повинна піклуватися про будинок і готувати для сім’ї, а 63% стверджують, що турбота про дитину – обов’язок винятково жінки. І жінки погоджуються з таким станом справи. Вони витрачають на неоплачувану домашню роботу майже в два рази більше часу, ніж чоловіки: 29 годин проти 15 годин в тиждень (і це без урахування виховання дітей).
Що виходить? Жінці складніше знайти роботу, складніше отримати добре оплачувану посаду, і при цьому жінка працює майже по 70 годин на тиждень (нагадаю, повна робоча тиждень в Україні – 40 годин). Домашня праця не зараховується до пенсійного стажу, не дає переваг в резюме, а ще робить жінку вразливою – якщо вона не витримає навантажень і відмовиться від кар’єри, то буде матеріально залежна від партнера. При цьому 2 з 3 чоловіків переконані, що саме їм має належати вирішальне слово у родині, у тому числі з фінансових питань, і навіть якщо жінка працює.
Особисте спостереження: за статистикою кожна п’ята жінка в Україні шукає роботу з неповною зайнятістю, щоб мати заробіток, і час на сім’ю. Близько 70% всіх жінок, які приходять працювати в сферу фінансового консультування та страхування життя, спочатку приваблює саме можливість неповної зайнятості. На щастя, для багатьох з них це рішення виявляється ще й ключем до фінансової свободи.
Доступ до медичної допомоги
На перший погляд, тут не може бути ніякої дискримінації. У нашій країні середня тривалість життя жінки – 76 років і це на 10 років вища, ніж у чоловіків. Але якщо роки життя у життя чоловіків більше забирає їх ризикова поведінка – суїциди, вживання алкоголю, паління, зайняття небезпечними видами спорту та шкідливою роботою, то головні причини раннього відходу наших жінок – хвороби серця і онкологічні діагнози. Ці хвороби піддаються лікуванню, але тільки при ранньому виявленні і наявності коштів на медичну допомогу. Просто у наших жінок часто немає часу зайнятися своїм здоров’ям: легко відправитися на планове обстеження мамі двох маленьких дітей або літній жінці з села? Як результат, щороку тисячі жінок в Україні вмирають від «мовчазних вбивць»: раку грудей і раку шийки матки, хоча ці хвороби лікуються на ранніх стадіях. Наведу статистику по Київській області: у першому півріччі 2018-го частка жінок, у яких виявили рак молочної залози III-IV стадії склала 31% (серед вперше звернулися за допомогою). Щодо раку шийки матки дані ще гірше: 42,6% первинних звернень – це пізні стадії. Навряд чи ситуація в інших регіонах буде більш оптимістичною, адже доступ до спеціалізованої допомоги тим краще, чим ближче до столиці.
Особисте спостереження: В нашій компанії чоловіки часто дарують спеціальну «жіночу» страховку своїм мамам, дружинам і близьким жінкам. Абсолютно незрозумілий для багатьох подарунок. Просто наші співробітники знають: саме така страховка може дати жінці доступ до дорогого лікування, шанси на здоров’я і продовження життя, а це куди дорожче квітів та цукерок.
Пенсійне забезпечення
Про те, що українські пенсіонери не просто бідні, а живуть за межею бідності, сказано дуже багато. Але якщо ми подивимося, хто з них найбільш бідний, то побачимо, що це – жінки. За даними Держстату, на початку 2018-го середній розмір пенсії жінок серед всіх категорій пенсіонерів склав 2 133 грн. і був на 30% менше, ніж середня пенсія у чоловіків – 3 053 грн. Гендерний пенсійний розрив вище, ніж у випадку з зарплатою. При цьому життя на пенсії дорожче для жінок: вони довше живуть, частіше хворіють і змушені витрачати більше коштів на ліки і медичний догляд.
Особисте спостереження: Проблема пенсійного гендерного розриву існує в багатьох країнах, наприклад, у Німеччині. Її можна вирішити за рахунок обов’язкового накопичувального страхування: якщо жінки заробляють менше, ніж чоловіки, роблять менші внески, вносять їх протягом більш короткого часу, то і отримують менші пенсійні заощадження. Варіантом рішення є приватна пенсійна програма, але це вже тема зовсім іншої колонки.
Сподіваюся, мої доводи і наведена статистика наочно показують, чому 8 березня – важливий день в нашому національному календарі. Я бажаю нашому суспільству, щоб цей день якомога швидше став для України дійсно святом, коли кожен рік у фінансовій, соціальній та медичній сфері у наших жінок будуть з’являтися нові можливості і результати, якими можна пишатися.
