Великий куш або як гарантувати дохідність

Сума зловживань 3 000 000 ₴

Тема дитячого харчування у закладах дошкільної освіти - одна з найбільших проблем місцевого самоврядування, розв'язання якої співставне з перезапуском космічної чи ядерної програми нашої держави. Славні традиції за роки незалежності були втрачені. Матеріальна та технічна база прийшла в стан моральної втоми, інвестицій у галузі вистачало ледве на підтримання поточних видатків, про будь-які капітальні зрушення говорити важко.Така атмосфера стагнації та занепаду, як у будь-якому хворому тілі, - найкраще середовище для різноманітних паразитів та інших сумнівних елементів, еволюційним завданням яких є не відновлення функціонування системи, а навпаки прискорення її занепаду.

Кошти, що спрямовуються містами на харчування дошкільнят, - це колосальні суми і величезний шмат будь-якого загального фонду будь-якого місцевого бюджету. Втім, якщо розділити цей бюджетний пиріг на всіх дітей, та ще і протягом календарного року, то виходить уже не така вражаюча картина. Саме тому досить часто видатки на харчування доводиться дофінансовувати коштом батьків у різних пропорціях. У деяких містах бюджет платить 60% вартості харчування, десь 50%, а десь і того менше. Решту доплачують батьки із власних кишень.

Виходячи зі ще радянських норм та законів, харчування має бути забезпечене на певному рівні так званої “калорійності” і виконуватися виключно власними силами працівників дошкільних навчальних закладів та на їхній матеріальні базі. Ніякого аутсорсу, як у випадках зі шкільним харчуванням, тут бути не може. Відповідно заклади дошкільної освіти мають закуповувати не послуги із харчування дітей, а продукти харчування і самостійно виготовляти продукти. Ця система не змінювалась вже багато років і відповідно, як будь-що в нашій країні взяте із руїн Радянсько Союзу і бережливо без будь-яких змін перенесене у наш час, перетворилося у середовище сприятлеве для корупції.

Малолітня дитина дошкільно віку - це хай і член суспільства, втім не такий вже відповідальний та обізнаний у своїх правах. Функціональна роль такої особи вкрай обмежена. Вона може ходити в дитячий садок, гарно проводити там час, однак проконтролювати якість продуктів харчування їй доволі проблематично, особливо якщо це все подається вже в готовому вигляді. Скарги дітей на харчування в садках для багатьох родин - це річ прийнятна і трактується переважно норовом власної дитини, яка і вдома часто відмовляється будь-що їсти.

Саме виходячи з таких особливостей малолітнього віку досить часто можна спостерігати ті чи ті зловживання. Утім процес приготування їжі в садках - процес доволі закритий і явно не найпрозоріший. На відміну від етапу закупівель цих же продуктів, де кожен з нас може переконатися у тому, що не все так ладно у цьому царстві. І якщо постачальники із закупівельниками вдаються до нахабних та відвертих маніпуляцій та шахрайств вже на етапі закупівель, залишається лише здогадуватись, до чого їхня бурхлива фантазія доходить далі.

Про першу “порцію” порушень від закупівельників департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради ми вже писали майже рік тому у матеріалі  “Яйця, гроші, закупівлі: хто контролює дитяче харчування в Черкасах”. Аби забезпечити перемогу у торгах свого олюбленого постачальника ТОВ “Каштан-плюс”, черкаські освітяни систематично вдавалися до найганебніших та найпримітивніших негативних практик, зокрема, ігноруючи рішення органу оскарження, подекуди по 5 разів, забували підвантажувати необхідні довідки, заплющували очі на недоліки документації одних учасників та прискіпувались до інших, словом всіляко порушували принципи публічних закупівель, закріплених Законом.

Аби ми сподівались на будь-яку дієву реакцію з боку чиновників, правоохоронців чи контролерів на факти, викладені в тому матеріалі та в подальшому у зверненнях і листах, то, мабуть, жили не в нашій достатньо реформованій державі.

Фактично, попри явні порушення, за рік не було вжито жодних заходів будь-якого явного впливу.

Пройшовши через жорнова закупівель минулорічних, освітяни взялися задовольняти потребу у продуктах харчування вже на цей рік, оголосивши на початку року 19 закупівель різних груп продуктових товарів на поточний рік, загальною вартістю трохи більше 65 мільйонів гривень.

Серед оголошених продуктів не було закупівлі м’яса, оскільки довкола цього товару розгорнулась справжнісінька епопея. Аби забезпечити перемогу “Каштану” в сезоні 2018 року, освітянам довелося чотири рази фактично ігнорувати виконання рішення органу оскарження, відхиляючи одного ж і того учасника - ТОВ “Кап-прод” вже після успішної кваліфікації та аукціону через невідповідність тендерній документації. Подібні дії чітко заборонені Законом під час проведення відкритих торгів “європейського” зразка. Втім закон законом, а сталі господарські зв’язки заради нього ніхто порушувати не збирався.

Таким чином закупівля затягнулася ледь не на рік. І хоч тендерною документацією і було визначено, що термін постачання товарів - 2018 рік, це не завадило Замовникам таки укласти угоду з “Каштаном” вже на початку 2019 року, магічним чином посунувши дію угоди на шість місяців.



 

 

Попри явні ознаки порушення, підтверджені Північним офісом Державної аудиторської служби, ніякої відповідальності знову ж за ці дії не було. Самі аудитори відмовилися проводити моніторинг закупівлі та “офіційно” визнавати в ній порушення, обмежившись письмовою відповіддю яка, по суті, не має жодної ваги. Порада була традиційна - чекати чергового заходу фінансового контролю.

 

Окрім аудиторів, дивну позицію зайняли і місцеві казначеї, що зареєстрували угоду, укладену на початку 2019 року із зобов'язанням оплатити товар, поставлений ще у 2018, тобто фактично до моменту завершення відкритих торгів. Все ті ж аудитори у своїй відповіді зазначали, що така дія не є можливою та суперечить Закону.

Отже, попри нібито порушення Замовник таки уклав угоду з “Каштаном” і відтермінував для себе “м’ясне” питання принаймні до середини липня.  

Повертаючись до закупівель, оголошених на початку 2019 року, все пішло по “накатаній”. Замовник знову виставив явно дискримінаційні вимоги до учасників, вимагаючи від них підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних договорів у розмірі не менше 50% очікуваної вартості закупівлі. Крім того, забажали освітяни ще і додаткових аргументів, а саме - податкових накладних, зареєстрованих за період постачання аналогічних послуг.

І знову ці вимоги були оскаржені окремими учасниками в окремих закупівлях. І знову в Органі оскарження стали на бік потенційних  учасників, зобов’язавши Замовника внести зміни у документацію.

Як і в легендарному фільмі “День бабака”, члени тендерного комітету глянули на все це діло та внесли формальні зміни. Втім тут не обійшлось без старої доброї закупівельної дискреції. Десь замовник змінив вимогу із 50% до 20%, десь до 10%, ну а десь до...49%

Від чого залежав такий підхід до визначення вимог, достеменно невідомо, втім можна припустити, що у департаменті освіти виходили з ризиків зустрічі потенційного фаворита “Каштан-плюс” з небажаними конкурентами. Цьогоріч все знову робилось для того, аби ніхто і ніщо не завадило “Каштану” здобути безапеляційну перемогу у всіх “харчових” закупівлях освітян.

Втім конкуренти все-таки були. Перший із них прийшов на відкриті торги із закупівлі овочів, а саме картоплі. Ним виявився молодший член впливової у місті родини Казарянів - Нарек Казарян. Втім його пропозиція виявилась дорожчою за пропозицію “каштанівців”. Відповідно, право на підписання угоди відійшло гегемону. Та вже тут не обійшлося без піддавок з боку освітян. Уклавши 5 березня угоду з “каштанівцями” та зафіксувавши ціну за кілограм картоплі на рівні 8.50, вже за два тижні ціна була збільшена на “дозволені” законом 10% до 9.35 копійок. Підстава - нібито коливання вартості на ринку картоплі. Зазначимо, що початкова ціна іншого учасника була на рівні 9.50 і цілком можна було б припускати потенційну конкуренцію, аби не початковий демпінг з боку “каштанівців”.

Ще одними конкурентами стали представники Київської області ТОВ “МИЗА”, що подали свою пропозицію на участь в торгах із закупівлі хлібобулочних продуктів. Запропонувавши ціну на 15% меншу за “кашатівську”, кияни були відхилені через недоліки власної пропозиції. Подану дискваліфікованим учасником скаргу до Органу оскарження залишили без розгляду через недоліки її оформлення. Таким чином “каштанівці” отримали ще один договір загальною вартістю  3 606 004,08 гривень. На момент написання цього матеріалу додаткових угод не укладалось.

Більш завзята боротьба  розгорнулась за постачання молочних продуктів. Цю справжнісіньку битву також можна назвати своєрідною сучасною інтерпретацією протистояння Давида з Голіафом, тільки у нашому випадку Божа рука, а точніше рука Замовника, була на боці Давида. Судіть самі.

Протистояння розгорнулось на трьох напрямках - закупівля молока, очікуваною вартістю 14,3 млн гривень, сирної продукції на 7,4 млн гривень,  та іншої “молочки” вартістю 4,3 млн.

За перемогу у всіх трьох закупівлях взялось змагатися тріо учасників у складі фаворита “Каштана”, місцевого продуктового гіганта ПАТ “Юрія” та знову ж таки представника Київщини ТОВ “Переяслав-молокопродукт”. У найбільш коштовному тендері до них долучилось ще ТОВ “Прод-юг” з Одещини.

У результаті проведеної кваліфікації учасників до всіх аукціонів був допущений лише ТОВ “Каштан”, якому в кожну із закупівель пустили по одному конкуренту. За право постачати дитячим садкам молоко мав позмагатись місцевий виробник ПАТ “Юрія”, а в інших двох закупівлях конкурентом виступило підприємство з Київщини. Тут варто зазначити, що недоліки пропозицій учасників були у всіх трьох закупівлях і, виходячи з принципів об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, аукціони мали б не відбутися, втім Замовник знову дивним чином то помічав, то не помічав недоліки, допускаючи чи не допускаючи учасників.

Зрештою аукціони таки відбулися. Минулоріч, аби викинути переможця закупівлі “Юрію”, замовнику довелося йти на відверте порушення та не визнавати результати аукціону протягом визначеного законом терміну і, як наслідок, відміняти закупівлю. Цього разу вдались до не менш зухвалого та більш ефективного методу відвертого демпінгу. В результаті аукціону ціни на молоко впали майже на 45% від очікуваних. Зрозуміло, що йти на такі речі без гарантій майбутнього порозуміння із Замовником в питаннях підняття ціни ризиковано. Але “каштанівці” знали, що роблять. Отримавши право на укладання угоди та підписавши її 22 березня, вже за тиждень ціни були переглянуті в бік збільшення. Підкріпившись довідкою виробника молока, що нібито підтверджує коливання вартості на ринку, Замовник “підмахнув” зростання ціни з “переможної” 14,4 грн за кілограм до більш комерційно-прийнятних 15,83 грн.

Як і в ситуації із договором на постачання картоплі, Замовник пішов на зустріч учаснику та допоміг йому вийти з “демпінгового” піке, в якому вдалося збити вже другого конкурента.

Третім “скальпом” в активі “каштанівців” та їхніх лобістів серед тендерного комітету прогнозовано став і “Переяслав-молокопродукт”. 8 квітня “каштанівці” підписали угоду на постачання сирних продуктів, збивши ціну на все ті ж 45%. Очевидно, ще жодний орган чи підприємство не встигли розгледіти коливання ціни на ринку сирних продуктів, яке б дозволило збільшити ціну, та це лише питання часу.

У ще одній закупівлі “Переяслав-молокопродукт” здобув перемогу, втім не подав належні довідки протягом 5 днів на адресу Замовника, принаймні така причина зафіксована у протоколі відхилення учасника. Отже, черговий договір відходить на користь “Каштанівців”.  

Не вдалося з першого разу здійснити закупівлю цілої групи товарів.

 

Важко судити, наскільки вплинули на цю ситуацію вимоги до потенційних учасників в частині підтвердження попереднього досвід. Та ці закупівлі зацікавили лише “каштанівців”, чого недостатньо для проведення аукціонів. Відповідно Замовник був змушений оголошувати повторні закупівлі. Та і тут не обійшлося без порушення. Вичерпавши обсяги фінансування за попередніми угодами, укладеними з тим же “Каштаном”, та не маючи “свіжих”, Замовник “підстрахував” себе укладанням прямих угод розміром до 200 тисяч гривень. Таким чином було фактично порушенно вимоги статті 2 Закону “Про публічні закупівлі”, яка чітко забороняє здійснювати поділ предмета закупівлі та укладати угоди без проведення належних процедур.

 

Такі дії Замовника поки залишаються без належної уваги з боку контролюючих органів.

Серед цих угод можна розгледіти і угоди на закупівлю риби та м'ясних продуктів. Тут також, попри оголошені відкриті торги, конкурентна закупівля затягнулася і Замовник був змушений вдаватись до хитрощів та порушень.

Закупівля риби минулоріч стала єдиною закупівлею, в якій конкурентам вдалося подолати “кштанівців”. Право постачати морожену продукцію здобуло підприємство “Кап-прод”, що безрезультатно змагалося ще і за право постачати м'ясні продукти.

Цього року в закупівлі риби вдалися до вже, здавалось, забутих хитрощів та маніпуляцій із ціною продукції. До предмета закупівлі було включено не лише морожені тушки хеку, що є найбільш ходовим товаром для дитячих садків, а “екзотичний” мінтай та сайду, а також філе цих видів риби.

Саме тут і вдалося зманіпулювати та “збити” конкурента. “Каштанівці” не лише традиційно здемпінгували, а і виставили по окремих позиціях явно не ринкову ціну, наприклад,  запропонувавши філе риби ледь не задарма.

Зрозуміло, що до таких речей конкуренти були не готові. Ну, а замовник не поспішає замовляти філе, купуючи все той же хек заморожений цілою тушкою. До того ж, вже традиційно, за кілька тижнів після підписання угоди ще і вдалось зафіксувати коливання ціни на ринку мороженої риби та підняти ціну на все той же хек на 10% до вже майже “ринкових” 66 гривень за кілограм.

І знову ж варто констатувати факт піддавок з боку Замовника, який не лише йде на поводу у постачальника, а і ігнорує явно вигідніші пропозиції та не замовляє для садків рибне філе.

Ще одним цікавим кейсом “боротьби” із конкуренцією стала закупівля м'ясопродуктів, а точніше сосисок. Тут у запеклий двобій з каштанівцями вступив все той же “Кап-прод”. Окрім “Кап-проду” та “Каштану”, свою пропозицію подало також підприємство ТОВ “Хлібний дім Україна”, що афілійоване з головою бюджетної комісії Черкаської міської ради Батьківщинівцем Юрієм Тренкіним. Підприємство з орбіти депутата минулоріч допомогло розіграти “каштанівцям” чи не всі торги. Проте тандем  одразу опинився в полі зору правоохоронців і як потенційні “змовникм” фігурував у матеріалах кримінального провадження, розпочатого за фактами можливого привласнення бюджетних коштів при здійсненні закупівель продуктів харчування. Варто констатувати, що сьогодні справа мляво рухається, а остання ухвала датується кінцем листопада минулого року. Скоріш за все репутаційні ризики для політика Юрія Тренкіна куди більш вагомі, аніж вигоди для Юрія Тренкіна-бізнесмена. Тому депутат обмежився формальною участю лише в кожній закупівлі, “підстрахувавши” “каштанівців”. А страхувати було для чого. Витративши на розгляд тендерних пропозицій три тижні, Замовники таки знайшли підставу для відхилення пропозиції небажаних учасників “Кап-прод”. Шляхом неабияких досліджень та припущень, Замовник дійшов висновку, що продукція, що постачалась учасником контрагенту за договором, наданим як “аналогічний”, була непридатна для реалізації.

Важко переоцінити колосальну працю, пророблену Замовником задля досягнення потрібного результату. Варто зауважити, що минулоріч, аби дискваліфікувати цього ж учасника освітяни взялись перевіряти реєстрацію податкових накладних, в цьому році взагалі внісши надання цих документів як одну з вимог тендерної документації. Тепер залишається очікувати поповнення вимог і наступного року, скажімо, відгуками від споживачів про органолептичні якості сосисок.

    Ну і останньою закупівлею, що триває, є закупівля м’яса вже на сезон 2019-2020. Маючи на руках відверто сумнівну угоду, як не як укладену до кінця червня поточного року, Замовник має певний запас часу, який використовує відбиваючи атаки небажаних постачальників через Орган  оскарження. Зокрема, відповідно до рішення Антимонопольного комітету Замовник зобовяний відмінити закупівлю мяса вартістю понад 13 млн гривень. Причина - допущення до аукціону пропозиції олюбленців з “Каштану” яка не відповідала вимогам тендерної документації. Втім і тут освітяни не поспішають відміняти закупівлю, а просто оголосили повторну, цього разу зменшивши очікувану вартість до 4 млн гривень аби виграти трохи часу, втім всі свої олюблені “заточки” залишили.

    Крім того оскаржуєтся допуск освітянами “Каштанівців” до аукціону і ще в одній закупівлі, а саме в постачанні мясних продуктів, точніше, сардельок та сосисок. Тут розгляд скарги призначений на 8 травня.

    

 

Замість висновку

 

    Лише починаючи з середини 2015 року, тобто фактично за майже чотири роки Черкаські освітяни перерахували на рахунки ТОВ “Каштан-плюс” майже 146 мільонів гривень. Ця колосальна сума співставна із багаторічним бюджетом якоїсь невеликої територіальної громади, або ж річним кошторисом провінційного районного центру. Втім, історія плідної співпраці Каштанівців з освітянами сягає далеко за межі 2015 року і, судячи з усього, зупинятись не збираєтся. Владці роблять все можливе і неможливе для того аби зберегти гегемонію одного постачальника, а контролюючі і правоохоронні органи лише констатують факти порушень вдало забуваючи про підвласне їм слідство та покарання. Разом з тим, аби позбутися конкурентів все частіше вдаются до загрозливого демпінгу і все б нічого аби за результатами таких дій не стояли загрози для якості продукції, все ж мова йде про харчування малолітніх дітей.